Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Грязи

Йоу, бро! Короче, у меня есть крутая история, которая случилась не так давно. Я рэпер и наркоман, а значит мои приключения всегда наполнены закладками и ширевкой. Сидел я значит дома, стэнил новый трек своего любимого рэпера и решил пойти в театр с надеждой оторваться по полной. Размахнулся я главным компьютерным станом, уселся в машине и поехал в центр города. Куплю себе перед спектаклем бумы, поднять настроение и взорвать театр своими фразами.

Приехал на место, нашел своего поставщика, покупаю кодеин и парочку закладок. Встаю на колени, стану на пляс и попиваю свои драгоценные спиды, чтобы быть в форме перед шпилькой. Ахуенно! Закончилась музыка, начался спектакль. Я в первом ряду, кайфую, улыбаюсь от уха до уха. Но вдруг, на моей позорной удаче, началось на кумарах. Хах, ну бывает, думаю я, и пару раз потягиваю кодеин, чтобы снять стресс.

Начинаю думать, что мне однозначно понадобится еще доза ширевки, чтобы забыть об этом. Иду в туалет, там встречаю своего бро, которому я доверяю и знаю, что он обязательно поможет мне. И сука, знай я, какие косяки он мне принесет... Бро: Чувак, у меня есть что-то особенное, точно кайфанешь! Это поника, сделанная лично мною. Она разноцветная, будешь плавать в розовой пене! Я: Весело, бро! Дай две дозы, я просто с трудом вспоминаю, как я сюда попал. Бро: Лови!

Возвращаюсь в зал и понимаю, что сейчас будет самое интересное. Начинается мутация в моей голове. Цвета становятся ярче, звуки эхом разносятся, а актеры превращаются в марионеток на ниточках. Но я не сдамся! Я же рэпер! Качусь на месте, отсвечивая своими золотистыми зубами и готовлюсь к выходу. Но братцы, я полный конкретный дебил! Вместо выхода, я влетаю на сцену, размахивая своими руками и крича: "Эй, народ, посмотрите, какой я талантливый рэпер!"

Театр в полном шоке, актеры фризят, а публика смотрит на меня с недоумением. Кажется, мой план провален. Я решаю сделать красивый финал и выпрыгиваю в зал, чтобы продолжить свое шоу среди зрителей. Бро: (крича) Чувак, ты совсем охуел? Это же театр, не концерт! Я: (выкрикиваю) Лэтс гоу, бро! Пусть весь город знает, кто я такой!

Но мама натура, и секюрити за мной гоняются, пытаются меня остановить. Я умудряюсь уклониться и продолжаю кружить по залу, рифмуя о своей жизни и наркотических приключениях. Секюрити: Стой, парень! Ты арестован! Я: (смеюсь) Арестован? Чувак, ты просто не понимаешь моей гениальности! И вот, бро, я рухнул на пол, не смог устоять перед натиском охраны. Меня увезли на полицейскую машину, и это было концом моего театрального выступления.

Это было шокирующе, по-настоящему кайфово и безумно опозорительно. Но я не жалею о произошедшем, ведь это стало прекрасным материалом для моих новых треков. А еще теперь я знаменит на всю страну, как рэпер, который устроил шоу в театре. Весь город сходит с ума, когда я выходит на сцену. Я звезда, я наркоман-рэпер и я сделал свое имя! Так что, бро, если ты попадешь в подобную ситуацию, не волнуйся, просто прыгай и делай свое шоу. Ведь жизнь одна, и мы живем по своим правилам. Быть наркоманом-рэпером это особенный путь, и я готов идти по нему до конца!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.